Як повідомили міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі та київський міський голова Віталій Кличко, в Києві з 2015 року стартує пілотний проект по реформуванню медичної сфери та формуванню страхової медицини.
Міністр підкреслив, що заздалегідь з владою столиці вже обговорені всі стратегії реформи, передає агентство УНІАН.
За його словами, медична реформа дозволить лікарням легально заробляти, а пацієнтам вибирати, де отримувати кращі медичні послуги.
— «Принцип дуже простий — гроші слідують за пацієнтом, у пацієнтів є вибір, в лікарень є свобода», — підкреслив міністр.
Він відзначив, що реформа передбачає перехід на фінансування послуг, а не закладів медичної сфери, тому що це не дає гарантії якості.
— «Коли фінансуються послуги, то вже можна відстежувати якість. І нашою метою є зробити так, щоб медицина хорошої якості була доступна всім і скрізь», — додав міністр.
Як завірив профільний заступник голови КМДА Михайло Радуцкий, з початком проведення реформи люди платитимуть лише за ті послуги, які офіційно є платними.
— «Поки немає страхової медицини, держава залишає всі послуги для громадян безкоштовними, окрім тих, які вже офіційно платні», — відзначив Радуцкий.
Щоб розібратися, яке є підводне каміння в цьому питанні, ми поспілкувалися з головою Національної медичної палати України – доктором Сергієм Кравченко.
Сергій Володимирович одразу наголосив, що ініціатори запровадження страхової медицини в Києві напевно не замислювалися з приводу того, що страхова медицина це єдиний вид страхування з некерованими ризиками! Так в портфелі всіх страхових компаній, що працюють за програмами добровільного медичного страхування (ДМС) даний вид страхування є збитковим і датується за рахунок інших видів страхування з меншими ризиками.
«Напевно Квіташвілі, Кличко та Радуцький користуючись адміністративно-командним чином планують залучити в муніципальну страхову компанію (МСК) усіх співробітників київських комунальних підприємств та служб і це не дивлячись на те, що більшість з них не бачили заробітної плати вже як три місяці» — розповідає Кравченко.
«Так, роботодавець не може витрати на медичне страхування співробітників закласти в собівартість вироблених товарів та послуг і таким чином бути зацікавленою стороною! Згідно діючого в Україні законодавства, страхувати власних співробітників роботодавець має право лише з власного прибутку. Тут також випливає проблема. Адже комунальні підприємства Києва прибутку ніколи і не давали, навіть Метрополітен. Це означає, що співробітники повинні будуть з власної кишені придбати медичну страховку. Анонсована вартість в межах 50-80 гривень на місяць. Зважаючи на високий рівень захворюваності, а Україна є “лідер” за смертністю та захворюваністю з кардіологічних хвороб, травматизму, онкології, легеневих та соціально небезпечних хвороб, цих коштів ніколи не вистачить, оскільки немає механізмів швидкої капіталізації не дуже великих (50-80 грн./міс.) коштів отриманих за солідарною системою» – додає експерт.
«Є ще відкрите питання, як за рахунок бюджетних коштів, тобто за рахунок громади буде створена або придбана страхова компанія? Є великий ризик того, що під виглядом пілотного проекту гроші київської громади вкрадуть тричі! Вперше під час створення або покупки страхової компанії коштом міста, за тим під час структурування, капіталізації і нібито виходу на ринок, та на завершення коли котел буде пустий, шляхом проведення субвенцій, дотацій або до-капіталізації МСК. Деякі з депутатів Київради пропонують продовжити розвивати Муніципальну лікарняну касу, але це те саме, що пропонувати в 21 сторіччі засади 19 століття. Але це можна зрозуміти, адже деякі з депутатів міськради ще з часів Черновецькоого мають там власний зиск. А про соціально-незахищені верстви населення таких як діти, пенсіонери і інваліди мова взагалі не іде. На чиї плечі та за чий рахунок буде здійснюватися їхнє медичне забезпечення» — продовжує доктор Кравченко.
«Загалом муніципальна страхова компанія думка не погана, але дивлячись в чиїх руках і які механізми роботи будуть запроваджені. Страховий ринок доволі конкурентний крім всього ще й корумпований, протягом двох десятиліть на ньому присутні більше ніж 20 страхових компаній, що здійснюють добровільне медичне страхування. Конкурентна перевага муніципальної СК це доступ до лікувально-профілактичних закладів міського підпорядкування» — додає голова Національної медичної палати України.
В своєму інтерв’ю Корреспонденту Кравченко вже зазначав, що за 23 роки незалежності систему охорони здоров’я намагалися реформувати неодноразово: «Але жодного разу вони (реформи — ред.) не були комплексними і системними. І жодного разу до них не залучалися люди з медичного співтовариства», — говорить експерт, підкреслюючи, що цей уряд не став винятком. Таким чином, підсумовує він, це питання треба обговорювати публічно і за участі всіх зацікавлених сторін.
