АЗОВ: Зараз в окопах під Маріуполем, під Пісками та під Щастям сидять майбутні міністри, губернатори та депутати

607
АЗОВ: Зараз в окопах під Маріуполем, під Пісками та під Щастям сидять майбутні міністри, губернатори та депутати

На початку тижня «Дніпровцю» вдалося взяти інтерв’ю в Андрія Д’яченка (позивний Хорват) — речника добровольчого полку спецпризначення «АЗОВ» в Урзуфі (Донецька область), який розповів скільки ще може тривати війна в Україні, чи буде черговий майдан і чи чекати ще однієї революції, як змінює людину війна, чим живуть бійці полку та хто їх підтримує.

 

Як на війні змінюється людина, його погляди, переконання, життєві цінності?Azov_Batallion_logo

Безумовно війна дуже сильно змінює людей. Кадрових військових у нас не більше 10%, абсолютна ж більшість хлопців до війни були студентами, юристами, економістами, вчителями, багато з яких навіть не знали як тримати в руках автомат. За пів року, вони навчаються користуватися важкою технікою, починають мислити більш мілітаризовано. Тут хлопці розуміють, що наш час обмежений, потрібно швидко навчатись, займатись собою. У вільний час, азовці постійно себе вдосконалюють, здобувають максимум знать, адже добре розуміють, що під час бойових дій можуть знадобитись усі їхні вміння. Змінюється філософія людей, більшість із нас були на майдані, і хлопці які прийшли сюди, яким по 18-20 років, вони мислять років на 10 старше свого віку і добре розуміють що це не гра, помилка тут може коштувати життя і його не повернеш. Змінюється ставлення до рідних. Коли ти в бою, ти думаєш, що вчора з батьками поговорив всього 10 хвилин а сьогодні може бути твій останній день, тому намагаєшся їм приділити більше уваги.

Можливо у вас був такий випадок, який перевернув Вашу свідомість або став для Вас уроком?

Під Іловайськом на гранаті підірвався мій товариш, якому було всього 18 років, він навчався на першому курсі університету, ще мало чого бачив в своєму житі і вже ніколи більше нічого не побачить. Такі речі сильно перевертають свідомість, ти починаєш більше розуміти усе безглуздя війни. Молоді хлопці по 20-22 роки помирають, залишаються інвалідами з відірваними кінцівками, і ти усвідомлюєш що багато хлопців вже не зможуть радіти життю так, як це було раніше.

Що дала вам сьогоднішня влада, чи допомагає зараз?

З місцевою владою контакт налагодили, але все дуже формалізовано, багато бюрократії. Найбільшу підтримку надають нам місцеві жителі, підприємці. Вони бачать чим завершується перехід до ЛНР і ДНР, знищенні міста, зруйнований бізнес, відібрана власність. Тому вони добре розуміють, що краще допомагати бійцям зараз, а ніж втратити потім усе.

 

Чого зараз воїни потребують найбільше?

Якщо казати саме про наш полк, то найбільше маємо потребу у важкій бронетехніці і сучасному озброєнні. Коли по тобі стріляють «Ураганами» з багатокілометрової відстані, а ти сидиш в окопі з автоматом Калашникова, про яку переможну війну можна говорити?

З яких регіонів України найбільше добровольців в полку «АЗОВ»?

Ну от я Волинянин. Але одразу зазначу, що стереотип буцім-то основу полку складають вихідці з заходу України — міф. Чергова путінська вигадка, яка немає нічого спільного з реальністю. З Західної України у нас добровольців може відсотків 15. Абсолютна ж більшість наших хлопців це жителі прифронтової зони, тобто Дніпропетровщина, Запоріжщина, Харківщина. Це хлопці, які добре розуміють, що краще зупинити ворога на підступах до свого дому, ніж коли воювати з окупантом доведеться на вулицях своїх міст. Від самого початку дуже багато було киян, одна з головних соціальних груп, які склали основу полку «АЗОВ» це якраз таки були київські футбольні фанати «Ультрас».

Як часто проходить ротація воїнів та за яких умов?

Один раз на три місяці наші бійці їздять до дому на двотижневий відпочинок. Це звісно дуже умовно. Якщо є необхідність відправити бійця на ротацію раніше, ми це робимо. Якщо складана ситуація на фронті – лишаємось.

Як в полку з питанням медичної допомоги?

Медична допомога волонтерська, з закордону часто ліками допомагають. Наприклад канадці нещодавно нам надавали медичну допомогу. Під час активної фази бойових дій брак медиків відчувається. А для потреб полку, щоб забезпечити амбулаторне лікування то медикаментів та мед братів достатньо.

Чи були випадки, коли воїни не могли виконати наказ?

Бувають випадки, коли ми не можемо виконати поставлену задачу чисто фізично, коли, наприклад, замість необхідних чотирьох танків нам дають один і треба штурмувати з цим одним танком ворожий блок пост на якому стоять два танки і батарея мінометів. Інколи ставились такі завдання, що складалося враження, що генерали, котрі їх ставлять, ніколи не бачили нічого крім своїх кабінетів. Наше польове командування доповідало про це в Києві. Відповідь була завжди одна й та сама, тримайтеся, не панікуйте, виконуйте наказ. Так наприклад було під Іловайськом. Тому звісно не виконували наказ, який виконати неможливо. Не виконувати ж наказ просто зі страху, чи втікати з поля бою, дезертирувати, такого в нашому полку не було і ніколи не буде. У нас же добровольці, тому зрозуміло, що раз вони приїхали на війну то явно не для того, щоб відступати.

 

Ви вірите в те, що буде ще один Майдан? Чи необхідна українцям зміна влади?

Зміна влади буде. Не думаю, що буде новий майдан в такому виді, як був рік тому, але можу сказати, що люди, які зараз на фронті, вони повинні змінити цю владу. Це цілком природно, адже ці люди довели своїми вчинками, що вони є патріотами України. Вони не побоялись приїхати сюди, в зону бойових дій, тому абсолютно логічно і зрозуміло, що після війни ці люди повинні увійти у владу. Я думаю, що зараз  в окопах під Маріуполем, в Пісках та під Щастям сидять майбутні міністри, губернатори та депутати. Важко передбачити в якій формі буде зміна влади, але вона буде. Без сумніву.

Чи можете прогнозувати, коли українцям чекати миру?

Думаю, якщо не буде кардинальних змін в стратегії, то конфлікт може затягнутися на 3-4 роки.

 

Фотозвіт транспортування гуманітарної допомоги для бійців українського добровольчого полку «АЗОВ».

Павел Тесленко и полк АЗОВ

Зустріч з бійцями роти розвідки полку «АЗОВ». Зліва на право – директор ГО «Добробут та Безпека» — Анатолій Кулєшов, київські активісти Дмитро Чернушенко та Павло Тесленко, бійці роти розвідки полку «АЗОВ» — позивні «Zonder», «Сава» та «Зелений».

 

FotorCreated

Урзуф (Донецька область). Штаб українського добровольчого полку «АЗОВ».

 

Павло Тесленко та полк АЗОВ

Київські активісти Павло Тесленко та Дмитро Чернушенко під час передачі бійцям полку «АЗОВ» прапорів України, листів та малюнків від учнів шкіл мікрорайонів ДВРЗ та Старої Дарниці міста Києва №11, 31, 42, 66, 103, 126. В організації збору листів та малюнків від школярів допомогло керівництво Дніпровської райдержадміністрації.

 

FotorCreated1

Вантажівки, зброя та пушки розміщені на території штабу полку «АЗОВ». Урзуф.

 

фото: Вячеслав Себба

автор: Вячеслав Себба